Щогла в центрі Всесвіту

 

        Кольоровий мідерит Гоґенберґа (джерело)

Кожен львів’янин, бодай раз у своєму житті, бачив гравюру з зображенням рідного міста, його перше друковане зображення — панораму Гогенберга. Та чи помічав хто коли-небудь дивну палю — жердину розташовану на валах за містом, між вірменською вежею  та старим варіантом собору домініканців?Що це? Невже прототип телевізійної вежі? А може телескоп?

Гравюра на дереві, ілюстрація 45 м (148 футів) кеплеровського телескопа, побудованого Йоханнесом Гевелієм. Малюнок з його книги «Machina Coelestis» (перша частина), опублікувана в 1673 році. (джерело) 

Звичайно, що це ні те ні те, та щодо версії про телескоп, то частка правди в цьому є.

Перше друковане зображення Львова датоване початком ХVII століття, — одна з ілюстрацій до визначного твору тогочасного європейського друкарства — “Civitates orbis terrarum”. Це 6-томне видання складалося з описів та зображень найзначніших міст ХVII століття, котрі зібрали для австрійського імператора Максиміліана ІІ Габсбурга Георг Браун, Симон Новелланус та Франц Гогенберг. Видання друкуваося в 1592-1618 роках, а зображення Львова містилося в останньому, шостому томі.

Саме у цей час, коли Європа пережила не тільки Ренесанс та Реформацію, але також і першу хвилю великих географічних відкриттів, з’являється масштабний проект видання атласу всіх знаменитих міст світу з їх панорамними краєвидами, перспективними («з висоти пташиного лету») або геодезичними планами, і коротким описом історії, розташування та комерції кожного з них. Цей проект було спровоковано успіхом, що його мали видання «Космографії» («Cosmographia universalis») німця Себастьяна Мюнстера (1550, 1552, 1559, 1572 рр.) та атлас світу «Зерцало земного кола» («Theatrum orbis terrarum») голландця Абрагама Ортеліуса (уперше видано 1570 р., лише за життя видатного картографа витримало 25 видань латинською, голландською, німецькою та французькою мовами). Ідея видання атласу міст належала німецькому теологові з Кельна Ґеорґу Брауну (1541-1622 рр.) та німецькому ґраверові й видавцеві Францу Гоґенберґу (1535/1538-1590 рр.). Також у здійсненні проекту брали участь ґравер Симон дер Невел, голландський художник з Антверпена Ґеорґ Гуфнаґель (1542-1600 рр.) , топограф Якоб ван Девентер (1505-1575 рр.) та інші – разом понад 100 митців і картографів. Видання атласу під загальною назвою «Міста земного кола» («Civitates orbis terrarum»), яке містило (у різних виданнях) ґравюр у складі шести томів, було здійснене у Кельні з 1572 по 1617 рр.

Античне Фоліо. Мідна пластина. Опублікована 1572-1617, в Кельні для “Civitates Orbis Terrarum” Георга Брауна і Франса Хогенберга.(джерело)

Браун. Г./Гогенберг Ф. – (обкладинка) “Urbium Praecipuarum Mundi Theatrum Quintum”(джерело)

Сцена топографічної зйомки XVI в. Показано виготовлення інструментів і їх використання в польових умовах, (джерело) 

 План фортифікацій Львова Беренца (джерело)

 

Ця жердина, не що інше як вимірювальний геодезичний прилад епохи відродження.

В той час у Голандії вже закладались основи для сучасної астрономії та повним ходом розвивалась прикладна геодезія. Вже під час видання “Civitates orbis terrarum”, нідерландські винахідники — Ганс Ліпперсгей, Захарій Янсен сконструювали перший телескоп – прилад для спостереження віддалених об’єктів, значно вдосконалений Галілео Галілеєм у 1609 році.

 

Гравер Ф. Гогенберг виконав гравюру за малюнком панорами Львова кінця ХVI — початку ХVII століття роботи інженера короля Зигмунта ІІІ, італійця Ауреліо Пассаротті.

Гравюру супроводжує заснований на історичному матеріалі перший в історії міста опис Львова під назвою “Topografia Civitatis Leopolitanae”, що належав перу львівського міщанина ХVI ст. — міського радника, купця, аптекаря та літератора Яна Альпнека(Алембека).

 

 Машини та інші інструментом [рукопис]

    Львів у XVII ст.(гравюра)

 

 Теофіл Парацельс

Син купця, Алембек, вирішив присвятити себе медичній справі і з цією метою у 1582-1586 рр. навчався фармакології у Вроцлаві. У 1588 р. помер його батько, залишивши сину кам’яницю з аптекою на площі Ринок та великі борги. Іоганн найнявся на роботу в крамницю львівського аптекаря Яроша Вітемберґера. Значну частину асортименту аптек тоді становили екзотичні лікарські рослини та прянощі зі Сходу. Тому й не дивно, що 1588 р. Я. Вітемберґер відіслав Іоганна на закупівлю товарів до Константинополя. Проте вже 1591 р. бачимо молодого І. Алембека на навчанні у Падуанському університеті.

Падуя тоді входила до складу Венеційської республіки, а її університет вважався одним із найкращих в Європі, користуючись великою популярністю як в Італії, так і Священній Римській імперії та Речі Посполитій. Студенти з різних держав поділялися на чотири «нації»: «німецьку» (вихідці зі Священної Римської імперії), «польську» (прибулі з Речі Посполитої) та дві «італійські» (оскільки на території Італії тоді існувало кілька держав). Як правило, студенти з Корони Польської та Великого князівства Литовського, закінчивши навчання у Краківській академії (Яґеллонський університет), часто їхали на рік до Падуї, щоби тут завершити студії здобуттям ступеня доктора медицини, права чи філософії.
Уже після повернення додому І. Алембек мав зустріч із молодим голландським гуманістом Георгієм Доуза (1574-1599 рр.). Останній перебував у Львові у 1597 та 1598 рр. У Гайдельберґу він віднайшов грецький кодекс Г. Кодіноса й опис Константинополя, який переклав латиною та опублікував. Після цього, на запрошення польського посла, вирішив відвідати колишню столицю Візантії. Г. Доуза подорожував через Львів, де його приймав відомий поет Шимон Шимонович. Тут учений голландець мав зустрічі з місцевими інтелектуалами, серед яких був і І. Алембек (львівський аптекар міг зацікавити Г. Доуза своїм досвідом перебування у Константинополі у 1588 р.). На зворотному шляху Г. Доуза затримався у Замості – при дворі коронного гетьмана і канцлера, покровителя наук та засновника Замойської академії Яна Замойського. Після повернення до Нідерландів Г. Доуза написав і видав звіт про свою подорож до Константинополя.

Родич Г. Доуза, відомий тоді вчений-антиквар, автор численних праць про римські старожитності, професор Лювенського університету Юстус Ліпсіус (Юст Ліпсій; 1547-1606 рр.) уважав за обов’язок віддячити всім, хто допоміг його кревнику під час подорожі. У 15 календи травня 1601 р. Ю. Ліпсіус надіслав листи до львівського архієпископа Яна-Дмитра Соліковського (свого учня), італійця Ієроніма Ферреріо (найнявся на польську військову службу й перебував у Львові), патріаршого екзарха Александрії та Константинополя Кирила Лукаріса (саме тоді перебував у Речі Посполитій) та Іоганна Алембека. Імовірно, їх мав довезти до Львова якійсь польський студент, що навчався у Лювені. Лист було адресовано «Іоанну Альнпеку, громадянину Леополіса» («Ioanni Alnpeckio, civi Leopolitano»). У першій частині цього досить короткого послання Ю. Ліпсіус дякував І. Алембеку за допомогу Г. Доузі.

Античне Фоліо. Мідна пластина. Опублікована 1572-1617, в Кельні для “Civitates Orbis Terrarum” Георга Брауна і Франса Хогенберга.(джерело)

Античне Фоліо. Мідна пластина. Опублікована 1572-1617, в Кельні для “Civitates Orbis Terrarum” Георга Брауна і Франса Хогенберга.(джерело)

Після смерті І. Алембека (1636 р.) було складено опис його майна, зокрема й книжок.Цей перелік нараховує 183 позиції. Справжнім захопленням І. Алембека була гуманітаристика – історія, географія, мовна культура, художня література, філософія та релігія, які, за підрахунками, становили майже половину з ідентифікованих книжок.

Досить багато було й географічних трактатів, переважно описів світу – космографій, як видань античних (Птолемей, Страбон, Солін, Помпоній Мела), так і авторів XVІ ст. (уже згадані С. Мюнстер, А. Ортеліус та ін.). Адже це був час, коли великі географічні відкриття викликали підсилену допитливість щодо невідомих земель. Чимало було й книжок з астрономії та астрології, календарної й прогностичної літератури

“Космолябія” Джакуза Бессона (джерело)

З ідентифікованих книг лише 32, так чи інакше, стосувалися сфери професійних інтересів І. Алембека – це медична та природознавча література, хімія й алхімія (з огляду на потенційну можливість отримання золота з будь-якої речовини, остання широко представлена у книгозбірні львівського аптекаря). Чимало було книжок з астрономії та астрології, адже віра у таємничий зв’язок між небесними світилами та долями людей тоді була дуже поширеною, а складання гороскопів вважалося ознакою високоосвіченої людини.

Остап Хмарний

Джерела:

http://www.medievist.org.ua/2013/03/topographia-civitatis-leopolitanae-xvii.html

“Таємниці міста лева: Книга для читання/ Укладачі О. Волосевич, О. даниленко.  – Львів: видавництво “Аверс” 2004

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *