Про що розповідає пам’ятний знак “Adolf Hitler Ring” у Львові 1943 р.?

Адольф Гітлеррінг — саме таку назву отримав сучасний проспект Свободи у Львові в далекому 1943р., під час ІІ Світової Війни. Навпроти входу до Оперного театру встановили пам’ятний знак — куб із чашею для вічного вогню, що мав увічнити нову назву цієї центральної вулиці, лівий та правий боки якої досі носили різні назви.

Творцем проекту цього витвору був львівський художник, видатний архітектор-реставратор Олександр Кшивоблоцький, один із засновників мистецького угрупування “Артес”, спільно з Романом Сельським та Марґіт Райх-Сельською.

Деякі учасники «Артесу» працювали в галузі фотографії та кінематографії, але якщо модерні фотомонтажі О. Кшивоблоцкого та М. Сельської збереглися до наших часів, то відомості про кінематографічні твори групи відсутні. Відомо лише, що члени групи брали активну участь у створенні львівського кіноклубу «Авангард».

Олександр Кшивоблоцький. Зодіакальна композиція, 1948-1949

Олександр Кшивоблоцький. Композиція фотоколаж, 1949-1970-ті

У створенні дискусійного кінофоруму, яким виявився “Авангард” були задіяні також особи пов’язані з майстернею “Оріон”, студією фотохудожника Ванди Діаманд і львівським товариством фотографів, яке розташовувалось у будинку міського промислового музею у Львові (тепер – Національний музей на пр. Свободи 20).

Олександр Кшивоблоцький. Композиція з фігурами, що лежать, 1930 фото

“Оріонівці” — це група людей, яка співпрацюала з відомим у країні і за кордоном фотохудожником і винахідником Яросавом Слоневським, його братом Вітольдом Слоневським (у фірмі він обіймав посаду технічного керівника) і Станіславом Скодою — професійним режисером і актором.

Творці “Оріону”, знімали перші кіноновини й проводили дослідження в галузі звукового кіно. У часи міжвоєнного двадцятиліття вони заповнювали прогалину яку створював брак, тоді ще нової для всіх, кіноіндустрії у місті. Натхненні львівські кіномитці-аматори мали доступ до винаходів і обладнання, на кіноплівці якого, намагалися відзняти власні задуми.

На спеціальному показі в кінотеатрі “Копернік”,  “Оріон-Фільм” приготували експериментальний звуковий фільм “За кулісами Х Музи”. Тут знайшло своє місце найцікавіше з раннього, незавершеного проекту “Симфонія Львова”. Про нього писали, як про своєрідний художній репортаж.

У фільмі було представлено види Львова, пам’ятки архітектури, сцени з міського ринку. Туди ж, включено кадри, які знімалися в студії, скажімо інсценізовану сцену в барі — сентиментальне танго у виконанні відомого у Польщі хору академічних співаків квартету Ер’яна та оркестр Леопольда Стрікса й короткий виступ Софії Батицької, акторки та “Міс Полонія”, яка походила зі Львова.

1937 року в приміщенні Краєзнавчого товариства на вулиці Собєского 3 (сучасна назва Братів-Рогатинців), де й розташувалась студія, місцева радіостанція встановила радіо-екран і приєднавши його до варшавського ретранслятора, провела прямий телевізійний ефір. У відділі рукописів наукової бібліотеки НАН України ім. В. Стефаника у Львові збереглися документи експериментів львівських радіоінженерів, техніків і операторів, що увінчалися кількома телевізійними передачами. Тим самим, Львів уже вдруге залишив слід в історії розитку телебачення.Вперше це сталося тоді, коли ідея перенесення образу на відстань була теоретично описана львів’янином Юліаном Охоровічем у місцевому часописі “Космос”, а у 1978 році ця ідея була зреалізована.

У 1948-1949 рр – активний учасник діяльності Artes, Олександр Кшивоблоцький створює 21 колажну композицію, як реакцію на перші роки комуністичного режиму в Україні та Польщі, як данину древньому корінню Європи.

Олександр Кшивоблоцький. Композиція фотоколаж, 1949-1970-ті

Олександр Кшивоблоцький. S.O.S. 1928 фотоколаж

Остап Хмарний

Джерела:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *