«ELEPHANT OPINIONS»: «Зло глибоко сидить в людстві, й думаю, що воно його й знищить»
Група сформована у вересні 2008 року. За всю історію існування у складі відбулося чимало змін. За плечима 2 повтоформатні альбоми, декілька сплітів та компіляцій. На рахунку групи російсько-білоруський, та 2 європейських тури, зіграно концертів у понад 10 країнах Європи. Музику слонів можна охарактеризувати як скрімо/дарк скрімо.
Вперше я познайомився з їхньою творчістю вже дуже давно, на одному з гігів у Львові. Враження справили неабике і, хоча тоді вони давали концерт першими з усього переліку груп, які приймали участь, відчайдушний вокал, швидкий ритм, гартували і полоскали кров. Приємна атмосфера того вечора змусила надовго запамятати їх, аж доки не випала нагода поспілкуватися з виконавцями.
Що вас надихає? В описі на сторінці в «Фейсбуці» написано: «Влияние:
Alcohol & 90’s», – це насправді так чи з часом щось змінилось?
Петро(guitar):
«Коли нам було по 20 років, дев’яності ще відігравали якусь роль для нас. Зараз ми вже не зразу згадаємо, що там відбувалося. З часом з впливів на творчість залишився лише «алкоголь»»;
Олег(drums):
«Надихають 90-ті – спогадами про безтурботне дитинство, фільмами з Ван Дамом по телебаченню, а особливо – передача «Хіт Рік» по каналу «УТ-3», з чого почалось виховування музичних смаків»;
Андрій(vocal):
«Особисто мене надихає життя в цілому, зі всіма його подіями – хорошими та поганими»;
Богдан(bass):
«Надихнути може будь-що – як випадково прочитане чи побачене, так і почуте в розмові. Хоч найбільше люблю подорожі, які часто перевертають звичні уявлення і штовхають рухатись кудись вперед».
Чим, окрім музики, ви захоплюєтесь?
Петро(guitar):
«Заробітком на життя, кулінарією, коханням»;
Олег(drums):
«Захоплююсь літературою. Особливо люблю жанр наукової фантастики»;
Андрій(vocal):
«Більшість часу, на жаль, забирає робота й різна побутова буденність. Все решта – це музика, природа, кіно, подорожі, приємні люди, цікаві події, література»;
Богдан(bass):
«Мистецтво, архітектура, історія»;
Які книжки ви читаєте, ваші літературні вподобання?
Петро(guitar):
«Останнім часом повернувся до прочитання сучасної української літератури»;
Олег(drums):
«Як я вже казав, мені імпонує наукова фантастика. Тож найбільше я люблю творчість Філіпа К. Діка, Курта Воннегута, Артура Кларка і Роберта Хайнлайна»;
Андрій(vocal):
«Найбільше люблю Еріха Марію Ремарка, Джорджа Оруела, Чарльза Буковські, Едгара По»;
Богдан(bass):
«Історична проза – Булгаков, Солженіцин, Ремарк, архітектурна критика –Кулхас, Корбузьє».
Чи подобається вам, скажімо, сучасна українська література, є хтось вартий уваги тут?
Петро(guitar):
«Згадав вже сучасну українську літературу в попередній відповіді. Так як я довго не стежив за релізами сучасних авторів, одразу сказати чи подобається не можу. Декілька днів тому почав читати “Anarchy In The Ukr” Сергія Жадана і поки що ніякого враження передати не можу. Дочитаю хоча б до половини, вже почну над цим замислюватися»;
Олег(drums):
«Серед вітчизняної літератури читав у підлітковому віці Дереша «Культ і поклоніння Ящірки». Загалом не дуже стежу за нею»;
Андрій(vocal):
«Не стежу за сучасною українською літературою, але колись давно читав декілька авторів, серед яких запам’ятався Анатолій Дністровий. Також чув, що Антін Мухарський непогано пише. Можливо, в майбутньому прочитаю щось з його речей»;
Богдан(bass):
«Колись намагався зацікавитись, зараз менше. Останнє, що читав, мабуть, «Записки українського самашедшего» Ліни Костенко. Як видну особистість укрліту вважаю Юрія Андруховича»;
Сьогодні ми спостерігаємо несмак у моді, музиці та мистецтві загалом. Люди дивляться самі не знають що, одягають дорогі речі, які їм не личать – вони стають на свій захист, кажучи: «це мені подобається, а це ні». Але чи справді їм це подобається?
Петро(guitar):
«Більшість робить те, що диктує інтернет. А якраз зараз ця система й диктує цю моду. Багато ресурсів, як «Vice» і «FurFur» з гарними статтями, красивими фотокарточками висвітлюють тенденції моди світу. І народ це наслідує. Молодь зараз вільна, має доступ до всього, тому немодних людей майже не залишилося. Це вже не наші часи підліткові, коли за те, що ти забагато модний, можна було відхопити гарно на районі. Та і щодо музики, одягу – тоді ми платили неймовірні на той час гроші, щоб в «Укртелекомі» подивитись як одягаються панки в Штатах. Таке, як скачати музику, я навіть боявся в когось запитати. Дуже важко тоді це було. Зараз воля – хто як хоче, так і моду бачить для себе. Є можливості»;
Олег(drums):
«Як на мене кожен вибирає, як виглядати, що робити і ким бути сам для себе. Думаю, ні я, ні хтось інший не має права робити через це будь-яке зауваження. Головне, щоб ці уподобання не були нав`язані комусь іншому, так як зараз є з чого вибирати»;
Андрій(vocal):
«Важко сказати. Це справа та проблема кожного»;
Богдан(bass):
«Несмак завжди був і буде, так само як і значно менша частина людства, яку це хвилює. Роки просвітництва і культурних революцій мало що змінили – сіра маса, так і залишається сірою і йде за сильнішими. Просто тепер вона яскраво одягнута»;
Розкажи щось про тексти ваших пісень?
Петро(guitar):
«Темні, часом абстрактні фрази. Глибокий зміст. Можу зрозуміти деякі тексти, прослуховуючи тільки разом із музикою. Детальніше пояснить Марік»;
Олег(drums):
«Це питання до Андрія»;
Андрій(vocal):
«Тексти пишу я. Для слухача нічого надособливого там, мабуть, немає. Але в них я вкладаю частинку себе, особисті переживання, випадкові думки, яким стараюся надати більш-менш поетичної форми. Також часто туди входить бачення якихось речей, різні відчуття в певний момент життя»;
Богдан(bass):
«Загалом не надаю текстам важливої ролі. Як у нас, так і в інших виконавців, як на мене, вокал – це, перш за все, ще один, дуже важливий, інструмент»;
Чорний – це новий білий? Чи може зелений?
Петро(guitar):
«Чорний – це прізвище»;
Олег(drums):
«Чорний – це прізвище (с)»;
Андрій(vocal):
«Ні. Бо як було сказано, Чорний – це прізвище, а новий білий, це як колись був новий русскій. А Зелений – це Юрко, є такий пацик»;
Богдан(bass):
«Чорний – це повна відсутність світла, а білий – найбільша його кількість. Зелений – це суміш синього і жовтого»
Що для вас особисто означає поняття «плагіат»? Можливо, є якась історія з життя, пов`язана з цим?
Петро(guitar):
«Плагіат – поняття, без якого не існує теперішня культура. Навіть не задумуючись, можна награти мелодію, яку вже хтось створив до того. Колись, на якомусь концерті, у Чернівцях, здається, до мене підходив ведучий шоу і питав, чому ми здерли шматок треку невідомої мені групи»;
Олег(drums):
«Не те, щоб плагіат – не плагіат, але дуже не люблю групи, які виступають, переграючи чужі відомі всім пісні, ще й неуміло. Просто в цьому не бачу душі, яку має випромінювати команда, що виступає на сцені»;
Андрій(vocal):
«Плагіату є вдосталь. Інша справа – яким чином його використовують – спеціально чи не зовсім»;
Богдан(bass):
«Плагіат – це вид крадіжки, коли видають чужу працю за своє досягнення. Однак зовсім інше – надихатись чиїмись здобутками, пропускати їх крізь себе й під цим впливом створювати щось своє. Роблю так постійно»;
Яка ваша позиція щодо подій у світі?
Петро(guitar):
«Яка може бути ще позиція? Якщо щодо України, то негативно. Хочеться, щоб швидше цей страшний сон закінчився. Більше говорити на цю тему не маю бажання. Дуже болить мені за все це»;
Олег(drums):
«Моя позиція залишиться при мені. Але скажу, що люди чим далі, тим більше сходять з глузду»;
Андрій(vocal):
«Щодо подій в Україні, то, звичайно, хочеться, щоб якнайшвидше цей жах закінчився. Якщо глобально про світ, то відповідь очевидна – будь-яка агресія є недопустимим явищем і має бути зупиненою, а людське життя є найвищою цінністю»;
Богдан(bass):
«Мізантропічна. Зло глибоко сидить в людстві, й думаю, що воно його й знищить»;
Що ви хочете сказати людству? І чи взагалі хочете?
Петро(guitar):
«Любіть один одного не залежно від національності, віросповідання, раси і т.д.»;
Олег(drums):
«Хочу сказати, що всі ми – люди планети, а не окремих держав. Побільше дружби, любові і розуміння одне одного!»;
Андрій(vocal):
«Не хочу, тому що людству все одно не буде цікаво»;
Богдан(bass):
«Говорити хочеться до того, хто слухає. Людству ж хочеться допомогти»;
Думаєте, ваша музика допомогла б людині звільнитись від комплексів та вийти за рамки стереотипів?
Петро(guitar):
«Як мінімум, наші пісні можуть відкрити простій людині шлях до нового світу в музиці, якого вона не почує на загальнодоступному радіо чи телебаченні»;
Олег(drums):
«Для мене наша музика – це більше шлях сказати те, чого словами не висловиш; стан душі, який важко описати, а не спосіб спонукати до певних дій чи ліки від комплексів. Якщо людина це з нами розділяє, то це і є відповідь на запитання»;
Андрій(vocal):
«Певним чином думаю, що так. Навряд вона зможе перевернути свідомість чи зробити якусь внутрішню революцію в людині. Однак наша музика здатна пробудити емоції, дати мінімальний поштовх до чогось; можливо, відкрити якісь нові сторони у внутрішньому світі людини»;
Богдан(bass):
«Думаю, музика має нести якийсь певний емоційний заряд, який вже для кожного є своїм. І чим більша варіативність – тим краще»;
Яку музику слухаєте самі?
Петро(guitar):
«Різноманітну цікаву музику. Як інструментальну, так і електронну. Останньою, до речі, зараз також вирішив зайнятися. Також люблю на вінілі послухати музику 60х-70х, цього тижня балував себе класикою. А в основному шукаю новинки в андеграунді. Коли випиваємо, то слухаємо «Король и Шут»))»;
Олег(drums):
«Різнопланову, будь-яких жанрів, але більше люблю слухати виконавців «Loma Prieta», «Funeral Diner», «Alpinist» і т.д»;
Андрій(vocal):
«Музика, від якої захоплює дух; від якої йде чесна та позитивна енергетика. Це може бути як блек метал або грайндкор, так і чіллвейв чи якийсь інді-рок, грубо кажучи. Мій плейліст залежить від настрою, ситуації та часу доби»;
Богдан(bass):
«Будь-яку якісно складену та зіграну – від класики й джазу до блек металу»;
Які враження від «Творчих гуртків»?
Петро(guitar):
«Молода публіка, море алкоголю. Угар. Врив. На двох, на яких ми були – звук дещо лажав. Але організатори також молоді, розвиваються, працюють над цим. Велика повага їм за некомерційність і мізерну плату на вході. Перший був у гаражі й передав найкращі літні враження гаражних вечірок. Останній взагалі проходив в честь товариша, який загинув у лютому 2014 на Майдані у Києві. Благородною справою займаються»;
Олег(drums):
«Так як сам з міста, де вони проводились, скажу чесно – кращого тут поки нічого не відбувалось. Хоча було достатньо хороших й інших концертів, щоб можна було «ТГ» з ними порівняти. Перш за все, це приємне проводження часу з друзями, яких тільки при таких обставинах і можеш зустріти. Також – безмежний угар, вписка на велику кількість людей в малому приміщенні. Якщо коротко, хороших вражень безліч, аби тільки, щоб «ТГ» на цьому не зупинявся, а тільки продовжував традицію бути кожен рік при малій платі за вхід»;
Андрій(vocal):
«Найкращі враження, багато друзів та знайомих, атмосфера тотального угару, порвані мікрофонні шнури та кров від пальців на гітарах – все в найтрешовіших традиціях»;
Богдан(bass):
«Цілковито позитивні. Чудово, що є люди, яким цікаво таке організовувати й проводити»;
Який концерт вам найбільше запам`ятався?
Петро(guitar):
«Відіграли вже приблизно 50-60 концертів, і одразу навіть не згадаю конкретно. Абсолютно різні враження від побаченого. Була ідеальна організація всього, коли вже краще немає куди. Була і найгірша. Найкраще запам`ятовуються тури в загальному. Там переживаєш нове мікрожиття»;
Олег(drums):
«Всі по своєму залишили те чи інше враження про себе, про це можна довго говорити. Головне, щоб ніколи концерти не переставали відбуватись, бо кращого часу проводження я поки не знаю»;
Андрій(vocal):
«Виступ в Мурманську під час нашого першого туру: тоді ми проїхали далеко не одну сотню кілометрів, але концерт був незабутній. Атмосферний, холодний та в хорошому сенсі «мрачний» Мурманськ, забитий повністю зал. Під час виступу складно було втриматися на ногах, настільки була потужна підтримка з боку всіх, хто прийшов побачити нас в той вечір. Концерти в Кракові запам’яталися новими групами, які також перебували тоді в турі, і ми з ними розділяли сцену. Також приємно вразила доросла публіка та організація на високому рівні. Щодо українських концертів, то зразу згадується житомирський фестиваль «Burn the Scene For Fun» влітку 2013-го, а також концерти в Кам’янці-Подільському і той самий «Творчий Гурток» в Калуші»;
Богдан(bass):
«На «Творчих Гуртках» було весело, хоч дуже запам’ятався концерт в Познані через враження від європейського формату проведення таких дійств».
Ваші плани на майбутнє?
Петро(guitar):
«Можливо, запишемо EP. А далі –побачимо. Є бажання експериментувати»;
Олег(drums):
«Ніколи не зупинятись на досягнутому»;
Андрій(vocal):
«Хочеться зібратися з силами та записати ЕР; зіграти концерти, які потім можна буде ще довго згадувати»;
Богдан(bass):
«Пожити якийсь час за кордоном»;
Якими будуть ваші побажання читачам?
Петро(guitar):
«Читайте відповідь на питання «Що ви хочете сказати людству»»;
Олег(drums):
«Будьмо добрішими й робімо те, чого бажає душа, незважаючи на будь-які труднощі»;
Андрій(vocal):
«Розвивайтесь, не сидіть без діла, ставайте з кожним днем кращими, не завдавайте болю іншим, шукайте себе й тримайте розум відкритим»;
Богдан(bass):
«Не забувати, що всі ми різні. Завжди виробляйте свою думку!»