Загадковий орден королів Галичини
Ще від кінця XI ст. угорські королі вважають себе зверхниками Галицько-волинської Держави й навіть титулуються постійно її «королями».
Боротьбу за титул короля Галичини і Володимерії (короля Руси) розпочав ще угорський король Андрій II. Після смерті Романа II Великого у 1205 році він прийняв титул «короля Галичини і Волині».
В постійній боротьбі угорського короля та його нащадків з руськими князями за владу в Галичині, зокрема із Данилом Романовичем, вбачались вагомі причини.
Андраш II веде свій родовід від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.
Він був онуком української княжни Єфросинії, та правнуком Великого князя Київського Мстислава Великого.
Згодом, ще один угорський король, тепер вже прямий нащадок Анни Ярославни Карл I Роберт уклав у 1339 р. договір з польським королем Казимиром у Вишеграді про те, що на випадок, коли б у Казимира не було синів, польська спадкоємність перейде до угорського королевича Людвика, сина Карла й сестри Казимира Єлисавети. За те мала Угорщина допомогти Казимирові в майбутньому приєднанні до Польщі галицько-волинського наслідства, після правління Болеслава-Юрія.
Після смерті мазовецького князя Болеслава-Юрія Тройденовича, в 1340 року, який, за деякими свідченнями, став жертвою лиховісної змови з отруєнням, Україна зникає з політичної карти Европи, й разом з тим, угорські претензії щодо колишніх Галицько-Волинських земель віджили з новою силою.
Тодішньому титулярному королю Галичини Карлу Роберту, навіть в самій Угорщині, доводилося у збройній боротьбі відстоювати своє право на суверенну владу. Під час цього протистояння короля з баронами набув розвитку новий прошарок лицарства, відданий особисто королю.
Для заохочення і згуртування своїх прихильників Карл Роберт заснував 1326 року Братство лицарів Святого Георгія, що стало першим в Європі світським королівським лицарським орденом (англійський орден Підв’язки був заснований 1348 року, через 20 років після затвердження Уставу ордена Святого Георгія).
Орден відігравав велику роль під час правління Карла Роберта і його сина Людовіка I, але вже за їх наступниках Марії І та Сигізмунда І занепав і фактично згас, хоча де-юре ніколи не скасовувався.
Після смерті Людовика І угорський трон став предметом інтриг і боротьби між різними претендентами, тому Угорське королівство занурилось в громадянську війну.
Всі наступники Карла Роберта формально вважалися королями Галичини.
Тому вже в 1408 році Сизігмунд І, який реконструював братство в Орден Дракона також носив титул короля Західної Русі.
Сигізмунд фон Люксембург, король Угорщини, нащадок Лузіньянських царів Єрусалиму, успадкувавши спадщину в 1397 р., склав пакт з двадцятьма трьома дворянами, які присягнули дотримуватися “справжнього і чистого братерства” у Societas Draconis (пізніше названий Ordo Draconis;угорською: Саркані Ренд).
“У засновницькому документі … було зазначено, що члени Ордену матимуть честь носити відзнаки дракона, — медальйон й підвіска із зображеннями золотого дракона, що згорнувся в кільце і накритий плащем з червоним хрестом — первинно емблему розенкрейцерів, з якою пов’язують спадкоємність Грааля з часів, ще до 3000 року до нашої ери “
Пише Лоуренс Гарднер
У народному розумінні, угорський Орден Дракона, мабуть, найвідоміший за свою асоціацію з Владом II, принцом Валахії 15 століття та його сином Дракулою.
В 1431 р. У фортеці Сигішоара в Румунії, де Влад III народився у власному князівському домі Бесараба Великого (1310-52), його батько, принц Влад II, був призначений військовим губернатором Трансільванії, і 8 лютого, в рік народження сина, його втаємничили в Орден Дракона. З чого безпосередньо випливає й славнозвісне прізвисько, адже син Влада II Драконіса, Влад III (який успадкував членство в ордені Дракона за обіцяннями батька) став відомим як Дракула (син Дракона).
У більш пізні часи ірландський автор Брем Стокер використав псевдонім принца Влада у своєму готичному романі 1897 року “Дракула”, хоча створив для свого легендарного графа цілком вигаданий персонаж.
Остап Хмарний
Джерела:
- http://www.irekw.internetdsl.pl/dokumenty/greathistory/r13.html
- https://www.bibliotecapleyades.net/sociopolitica/esp_sociopol_dragoncourt11.htm#The%20Dragon%20Court%20Today
- https://www.bibliotecapleyades.net/esp_sociopol_dragoncourt.htm#menu
- фото з інтернету