XVI. LVIVS’KA ВЕЖА

Кожен львів’янин добре знає, що центральна вежа міста горіла й обвалювалась багато разів за всю історію Львова.

Зверху зліва: гравюра очевидця падіння вежі львівської ратуші 14 липня 1826 року; внизу – малюнок 1848; зправа: карта таро “Вежа”

Востаннє її відбудовували у 1827 році, після того, як 14 липня 1826 року споруда дала тріщину.

Нарешті нову ратушу, таку, якою ми бачимо її сьогодні до верхівки, звели в 1830—1835 роках у стилі віденського класицизму. Автори проекту архітектори Ю. Маркль, Ф. Трешер (або Третер), А. Вондрашек.

Над міськрадою вежа з годинниками, виконаними на фабриці В. Штилю під Віднем.

Наприкіні ХІХ ст. з ініціативи австрійського уряду місто забудовували новими будівлями, після численних архітектурних втрат (ратуша горіла аж два рази за ХІХст — 14 липня 1826р. та 1848р, під час масових заворушень, про які згадує Франко у своїй статті «Задушні дні у Львові» 1848. Весна народів та революційні події пронеслися тоді усією зх. Європою і не оминули також і Львів.

Отже, будівлю відновили 1851 року. Раніше завершення було купольним, та цього разу його зробили зубчастим, як у середньовічних вежах, за проектом архітектора 3альцмана. У 1852 році вежу прикрасив новий годинник. А 1883 року тут було встановлено перший у Львові телефон, який з’єднав магістрат з деякими установами і пожежною командою.

львівська ратуша. фото: Остап Хмарний

Все це залишає бажати кращого, однак, чи приглядався хто-небудь до барельєфних гербів на кожному із боків сучасної споруди?

рельєфний герб Львова на одній зі стін ратуші

З одного боку герб Львова, що тримає символ папської влади — все начебто зрозуміло адже навіть девіз міста –«semper fidelis» (з латини – «завжди вірний»), надав право мати, 1658 року Папа Римський Александр VІІ, Львову як єдиному великому місту Речі Посполитої, яке не підкорилося протестантському претенденту на престол, королю Швеції Карлу X Густаву.

Австрійський ж варіант герба виглядав би дещо інакше:

Герб австрійського періоду (1789-1918). Джерело

Знову ж таки, вже у 1930-тих роках тимчасова польська влада повернула восьмипроменеву зірку, залишивши тільки папський девіз.

Герб Львова польського періоду (1936-1939) джерело

Зрештою, досі загадкою залишаєтья те, чому в лева у лапі саме хрест, якщо відтовхуватись у цьому питанні від офіційного герба міста, затвердженого 1990 року.

Сучасний герб Льво́ва — офіційний символ міста. Вікіпедія.

Рельєфний герб Львова на одній зі стін ратуші. Фото: Остап Хмарний

Розглянувши добре наступну стіну вежі, побачимо герб, яким начебто місто отримало право користуватися після аудієнції львівського архієпископа Соліковського у папи Сікста V у 1586 році,— лев стоїть на задніх лапах і тримає в передніх три пагорби та шестикутну зірку.

Герб папи Сікста V

Загальноприйнято вважати, що 6 листопада 1789 року імператор Йозеф ІІ затвердив герб Львова, в якому «папський» лев стояв у міській брамі з трьома вежами, та цей же символ красується на печатці райців, у засновника першої львівської масонської ложі Des Trois Deesses (Трьох Богинь), банкіра, бурмістра міста, 1766, 1774, 1777, 1780 рр., Франсуа (Францішека) Лонгшама де Бер’є (фр. François Longchamps de Bérier, пол. Franciszek Longchamps de Bérier), задовго до його затвердження австрійським урядом.

Печатка львівських райців, 1694

Що ж, нам залишилось розглянути останнє, найцікавіше геральдичне зображення на одній зі стін львівської ратуші, а саме, ранній герб королівства Лодомерії та Галіції.

Рельєфний герб міста на одній зі стін ратуші; фото: Остап Хмарний

Що означають літери О та Z внизу, в серцевинах орлів, спитаєте ви?

Після приєднання до Австрії Галичини, Лодомерії, польських Затора та Освенціму(Аушвіца) в 1772 р., саме ці території були об’єднані в так зване Королівство Галіції та Лодомерії.

Символ здобуття Галіції та Лодомерії австрійцями

Печатка 1834 р.

Перший Австрійський герб Королівства Галіції й Лодомерії.

Герб був розподілений на ділянки з галицькими коронцями та лодомерськими фессами, а також орлом з першою літерою назви міста Освенцім (нім.Аушвіц), та тим же птахом з тою ж літерою назви другого польського міста — Затору. Весь герб був увінчаний короною зверху — символом австрійської влади.

герб м. Освенцім

Освенцім

м. Затор в Освенцімському повіті

Річ Посполита у 1773

герб Освенцімсько-Заторського князівства в складі Королівства Галіції та Лодомерії 1772р.

Тобто, вже згодом, у 1795 році, коли колишня область Сандомір та частина Мазовії були приєднані Австрією до Королівства як Західна Галичина, з’явився більш відомий нам герб із загального курсу історії з вороном.

2-гий герб

У 1804 році австрійські претензії були визнані на міжнародному рівні, а імперський титул був перемальований. Новий герб для королівства був прийнятий в тому ж році 5 листопада в рішенні про нову імперську зброю.

У масонській традиції вежа символізує колону Йоахін і вогонь, «з якого все починається, і яким все закінчується». Також камені Вежі символізують черствість людської душі, відсталість свідомості, в яку вдаряє божественна блискавка, та про це вже в наступній статті Оселедця.

ОСТАП ХМАРНИЙ

Джерела:

Tags: історія, Австрія, архітектура, вежа, Галичина, геральдика, герб, журнал, Львів, львова, масони, новини, Оселедець, ОстапХмарний, Польща, Україна, цікаве

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
						1
2	3	4	5	6	7	8
9	10	11	12	13	14	15
16	17	18	19	20	21	22
23	24	25	26	27	28	29
30	31

XVI. LVIVS’KA ВЕЖА

Залишити відповідь Скасувати коментар

Недавні записи