Остара

“Щоб навернути лихо, сили тьми
Нам іноді облесно шепчуть правду
І зваблюють нас чесністю в дрібницях
У глибочінь облуди”.

“Макбет” Вільям Шекспір

Зоря, що вела мудреців зі Сходу в Євангелії від Матвія, щоб поклонитись, відкрити свої скарби та принести дари новонародженому Ісусу Христу — була Сіріусом. Восьмипроменевою зіркою на південний схід від поясу Оріона, — в сузір’ї Великого Пса.

Відомий біблійний сюжет “Поклоніння Волхвів” перекладається дослівно з грецької, як μάγοι ἀπὸ ἀνατολῶν, тобто “маги зі Сходу”.

Магами називалися давні жреці Зороастра в Персії, які жили приблизно в V ст. до н. е., а в Євангелії слово використовуєтья у значенні “мудра людина”.

Мудреці волхви помітили в ранковій зорі, давньогерманській Остарі, грецькій Еос, індійській Ушас чи праіндоєвропейській Хаусас, щось непомітне для простих мешканців, та здатні були витлумачити її появу як своєрідний знак.

Остара. Гравюра Й. Герца, 1901.

В українсьій мові Оріон має також інші найменування, а саме — Три Царі або сузір’я Косарі, що вказує на Ібіса, та згадується в Книзі Йова.

Сіріус утотожнювали з лисицею більшість давніх народів світу й навіть тепер її єство проявляється у хитромудрих вченнях, що здатні підмінювати реальність.

Наприклад, Ніцшеанські ідеї про трансгуманізм, що лягли в основу сатанинської філософії Шандора Лавея, з його Біблією Сатани, мають на меті донести те, що сила, у його розумінні, не є гріхом, на відміну від слабкості, а пошук мети в житті, самовираження, самовдосконалення і самореалізація: «Життя є найбільша милість, смерть — найбільша немилість. І тому треба прожити більшу частину життя тут і зараз».

Уродженець Каліфорнії Шандор Лавей, синтезувавши філософію своєї землячки Айн Ренд із ніцшеанськими ідеями та дарвіністськими поглядами, отримав їдку субстанцію в одному флаконі, що дотепер роз’їдає мозок  більшої частини людства.

Розумної частини людства.

Магія та чаклунство відрізняються одне від одного так само як чудеса природи від спритних ілюзій фокусника.

Шарль Бодлер писав у своїх “Квітах Зла” в передмові до читача:

“Над плоттю нашою й над нашими умами

Панують глупота, брехня, скупарство, гріх;

Ми любим докори сумління й живим їх,

Ми ними з’їдені, як жебраки — кліщами.

Ми щедро платимо за наші зізнавання,

Затяті в злочині та підлі в каятті,

Ми повертаємось на зрадницькі путі,

Слізьми відмитися плануючи зарання.

Вкладає в душі нам знадливу зла примару

Могутній Трисмегіст — верховний Сатана;

Є в хіміка того їдка речовина,

Що волі сталь міцну переробляє в пару.”

Давньоєгипетський бог Тот, священною твариною якого був саме Ібіс, пращур покровителя всіх магів Гермеса Трисмегіста, звертається крізь «Корпус Герметікум» до людини зі словами:

“Подивися, яка в тебе могутність, яка в тебе швидкість. І те, що можеш ти, хіба не може Бог? Осмисли Бога як того, що містить в Собі всі Свої думки, весь світ. Поки не зробиш себе рівним Богу, не зможеш Його осягнути, так як лише подібне розуміє подібне. Збільш себе до незмірної величини, перевершивши всі тіла, перетни всі часи, стань вічністю, і тоді ти збагнеш Бога. Ніщо не заважає тобі уявити себе безсмертним і здатним пізнати все: ремесла, науки, манери поведінки всіх живих істот. Піднесися вище всіх висот, спустися нижче всіх глибин; збери в собі всі відчуття від речей створених, води, вогню, сухого, вологого. Уяви собі, що ти одночасно скрізь, на землі, в морі, в небі; що ти ще не народився, що ти ще в утробі матері, що ти молодий, старий, мертвий, поза смертю. Осягни все відразу: часи, місця, речі, якості, кількості, і ти осягнеш Бога.

Та якщо ти замкнеш душу свою в тілі та ослабиш себе і скажеш: “Я нічого не знаю, я нічого не можу зробити, я боюся землі і моря, я не можу піднятися на небо. Я не знаю, ні ким я є, ні ким я буду “; Тоді, що ти матимеш спільного з Богом? Твоя думка не зможе осягнути нічого прекрасного і доброго, якщо ти розколишся, причепившись до тіла і будеш злим”.

Корпус Герметікум XI

Вже у ХVI ст., протестанти, проголосивши відмову від матеріальних атрибутів церкви позбавили її естетики первісних вічно живих символів, тим самим підготувавши  ґрунт для сприйняття людиною концепції виживання, без Бога та мудрості, адже розум без мудрості, як і тіло без душі є тлінним та поступово приводить людину до нігілізму та зла.

Остап Хмарний