Калита
З яких допотопних часів почалася подорож таємничої сумки Всесвітом?
На давніх рельєфах, різноманітних культур, майже усюди можна розгледіти один дивний символ, який зображає сумку. Його значення досі до кінця не розгадане.
Стародавню Месопотамію та історичні терени, між двома річками Тигром і Євфратом, на місці таких сучасних держав, як Ірак, Сирія і Кувейт, вважають колискою цивілізації. Саме місцевий загадковий мотив змушує багатьох авторів замислюватися щодо того, а чи все правильно в тій історії, якої всіх навчають. Шумери зображували своїх божеств «Анунакі» дуже цікавим чином. Двома найбільш дивними об’єктами, які можна побачити майже на всіх зображеннях давніх шумерських божеств, є «наручні годинники» та таємнича «сумка» в руці бога.
Та ж сумка була знайдена і на статуях древніх воїнів в Тула де Альєнде, місті тольтеків, яке виникло в центрі Мексики після падіння Теотіуакана. Багато мексиканських музеїв мають в своїх експозиціях схожі кам’яні сумки.
Навіть в Індонезії знайдені стародавні кам’яні різьблені фігурки з зображенням сумочки.
І замість того, щоб хоч трохи просунутись уперед в здогадках, наукове середовище ще більш заплутало, недавнє археологічне відкриття пагорба Гебеклі-Тепе, яке зроблено в 1996 році командою археологів на чолі з Клаусом Шмідтом. Це святилище в Туреччині дотепер важко точно датувати. Під час розкопок було виявлено зображення з тими ж сумками.
В Україні калита — старовинна руська назва сумки для грошей або мішка, також у символічному значенні й дотепер мандрує хатами як обрядовий корж, що готується на свято Андрія.
За допомогою червоного дівочого пояса або стрічки калиту підвішували до сволока, перепускаючи пояс через гак для дитячої колиски.
Калита підіймалася вгору зі словами:
«У небо, наша калита, у небо,
А ти, сонечко, підіймись
Та нас подивись.
Ми калиту чіпляємо.
На місяць поглядаємо,
Свою долю-радість закликаємо…»
В народі 13 грудня(30 листопада за юліанським календарем), християнське свято святого Андрія, — день календаря, до якого приурочували обряд переведення юнаків і юначок у доросле життя, ще називається Калитою.
Санскритським слово Бхага, що означає «удача, багатство», а також «прославлений, божественний, шанований, святий», що у слов’янських мовах закріпилось у скорочених формах – “Бог” або “Буг”, та також трансформувалося в гальське Вага почало означати бога ще у Фракії та Греції, куди після вигнання повів свій народ син священного персонажа давніх ірландських міфів Немеда, Старн. За легендами вони тягали землю в мішках (по-ірландськи «болг»), звідки, мабуть, і походить ім’я праірландських поселенців: Фір Болг – дослівно «люди мішків». Втомившись від невільничого життя, люди Старна зробили собі човни зі своїх мішків і відпливли до Ірландії, куди прибули 1 серпня, в день Лугнаса. Разом з ними прибули Фір Домнан і Галейон, але всі три народи вважали себе однією расою, тому звуться загальною назвою Фір Болг.
Остап Хмарний
джерела:
From Transylvania to Tunbridge Wells, by Nicholas de Vere
Далі буде…