Пробудження мертвих…

 

2012 року під час фестивалю «Кінолев» у центрі Львова у Вірменському дворику було відкрито провулок Параджанова, однак юридично такої адреси у Львові не існує.

Той факт, що в рамках реалізації українсько – польського проекту ” Збереження спільної культурної спадщини “, 2016 року в “неіснуючому” провулку, що сполучає вулиці Вірменську та Лесі Українки, так званою платформою “дев’ять і три чверті” міста Львова, було відреставровано колону святого Христофора, та начебто облаштовано подвір’я, викликає багато запитань. Адже, невже реставратори не знали, що це подвір’я — навіть не колишній,  а досі існуючий цвинтар, з вмурованими в його підлогу надгробними  плитами, при чому не простих людей, а сановитих священників, а може й не тільки?

Якщо ж це відомо всім жителям міста, тоді чому туристи й досі тупцюють могилами?

Й. Свобода. Вірменська церква © —photo-lviv.in.ua/ Джерело: https://prolviv.com/blog/2017/05/13/virmenska-odna-z-naidavnishykh-vulyts-lvova/ © prolviv.com

 

Коли ми дізнаємося це — одразу ж зрозумілими стають сучасні розписи всередині храму, крізь які художник, наче натякає нам, що окрім цього, тут є ще й світ потойбічний, і це не паралельний вимір. 

 

 

Цікаво, що сама сучасна територія Вірменського собору облаштована вже значно пізніше, аніж його будівництво, адже храм споконвіку вважався однією з найдавніших кам’яних споруд Львова.

 

 

Внаслідок пожеж, що завдавали великої шкоди, Вірменська вулиця неодноразово відбудовувалася. Зокрема, у 1748 році горів вірменський квартал, починаючи від монастиря вірменських бенедиктинок, а у 1778 році сталася пожежа, внаслідок якої згоріла вся вулиця аж до Домініканського монастиря.

За час свого існування собор зазнав багато змін, добудов і перебудов.
Реконструктивні роботи 1723 р. надали будівлі барокового вигляду. Раніше відкрите кам’яне і цегляне мурування стін з декоративною різьбою було затиньковане.
У 1731 р. з північного боку прибудовано ризницю. Остання реставрація, розпочата в 1908 р. за проектом Францішка Мончинського (Franciszek Mączyński) і продовжена в 1920-і рр., значно змінила споруду. Тоді до західного фасаду від вул. Краківської добудовано приміщення, наново декоровано інтер’єр. Реставраційні роботи, перервані першою світовою війною, тягнулися до 1930-х рр.

Далі буде…
автор: Остап Хмарний
Джерела:
  • http://photo-lviv.in.ua/kolona-tomu-scho-nese-hrysta/
  • https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/monument-khrystophor/
  • https://prolviv.com/blog/2017/05/13/virmenska-odna-z-naidavnishykh-vulyts-lvova/
  • https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D1%8C_%D0%92%D1%96%D1%80%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)
  • https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0_(%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *