Зарубіжна класика від Юрка Сема

Книга складається з двох частин. У першій, йдеться про схожість французької та української святинь:  Нотр дам де Парі та церква Покрови Богородиці на Січі стоять на островах  (Сіте   та    Хортиця).    Річки, які омивають береги цих островів (Сена, як і Дніпро) течуть через столиці (Париж і Київ), обидва храми зведені на честь Богородиці… Друга частина присвячена власне козакам.

Загальновідомий факт, що в них були спеціальні маяки, які сповіщали про наближення ворога. На них запалювали вогнище, яке і було сигналом. На Січі про загрозу сповіщав ДЗВОНАР собору Покрови, так, щоб його почуло всеньке військо! Його ще змалку виховували священик і козак-характерник, бо народився хлопець байстрюком. Він виріс з горбом і погано бачив. Однак був дуже сильним та спритним. Його не брали кулі, стріли, рани від шабель швидко заживали. Вороги розуміли, що, вбивши дзвонаря собору, в них буде можливість захопити Запорізьку січ. Вони вирішили піти на хитрість. До дзвонаря пробралась циганка і звабила козарлюгу! Що було далі – в книзі “Собор Запорізької Богоматері”. Найцікавіше, що існує ПРОДОВЖЕННЯ цієї книги, де головний герой – їхній нащадок.