Львівські портали єгипетського відлюдника

Образ пустельника (Онуфрія Великого ?). Перша половина / середина 40-х років ХІ ст., північний рукав трансепта собору Святої Софії, Київ. Фреска. Фрагмент.

Богоматір Оранта (мозаїчний образ з собору Київської Софії) фото з інтернету

Пов’язане зображення

Серед небагатьох ранніх фресок у зовнішній південній галереї Софійського собору в Києві, є образ преподобного Онуфрія Великого (Єгипетського) на чільній (зовнішній) грані крайнього західного – перед південною баштою – хрещатого в плані стовпа внутрішнього ряду аркад . Водночас це єдине вціліле у цій частині храму й найдавніше зображення ранньохристиянського пустельника не лише в Україні, а й усій Східній і Центральній Європі, принаймні серед монументального малярства. Щоправда, образ зберігся зі значними втратами поверхневого шару, зокрема ліній контурного рисунка, барв завершального прописування, Утім, особу однозначно засвідчують неодноразові згадки імені святого (Оноуфриє/Оноуфриос/ Оноуфриосъ/Oнуфри[є]) у численних молитовних зверненнях ХІІ–ХІV ст., видряпаних безпосередньо на поверхні зображення , а також іконографія. Це фронтальна видовжена фігура на повний зріст з майже симетрично піднесеними догори руками (жест молитовного, упокореного звертання оранта до Бога ).

Адже, Ора́нта (від лат. orans — «той, що молиться»), була характерною формою зображення такого покровителя спочатку тільки для Східної, Візантійської школи іконопису.

Щонайбільш цікаво, в середньовічному мистецтві коптів, принаймні монументальному, такий варіант зображення святих був чи не єдиним, про що недвозначно свідчить найдавніше – VII–VIII ст. – з усіх відомих зображень святого Онуфрія Великого, виявлене в одній з келій коптського монастиря святого Єроніма в селі Саккара біля Каїра (губернаторство Ісмаїлія, Єгипет).

Внизу зліва направо зображені – св.Антоній, св.Павло, св.Онуфрій. Розташовані в Аравійській пустелі, поблизу Червоного моря в Єгипті, монастирі св. Антонія і св. Павла є найдавнішими християнськими монастирями в світі. Виникли вони у місцях, де перебували засновники монашеста – св. Антоній Великий і св. Павло Фівейський. Монастирі належать коптській церкві – одній з найдавніших православних церков світу.

Єгипетські зображення мають свій специфічний стиль: очі стають більшими, а рот зменшується. Таким чином дається зрозуміти, що очі і вуха людини відкриті на бачення і слухання Бога, а вуста закриті на пустомовство.

Згодом святий постає у іншій, Західній іпостасі. Так, постать відтворено не в фас, а в ѕ-подібному повороті, часто зі згортком, або ж навіть і з посохом. Відповідно інакше потрактовано й молитовний жест: руки, зігнуті в ліктях, підняті на рівень грудей і виставлені трохи допереду зі звернутими досередини.

прп. Онуфрій Великий. Грецька ікона XVII століття

Привертають увагу зміни такої суттєвої ознаки зовнішності пустельника, як волосся. Борода помітно довша, ніж у багатьох давніших зображеннях й сягає нижче пояса. Значно довшим є волосся на голові, яке вкриває усі плечі. Таких трактувань іконографія досі не знала, принаймні нам вони не траплялися. Тому всі зазначені розбіжності потрібно віднести до новацій щонайменше кінця ХІІ ст., так чи інакше продовжених уже в наступних століттях

Його фігура набуває все більш відстороненої позиції, та втілює образ відлюдника.

Відмінності зображення святого Онуфрія Великого (Єгипетського) в мистецькій традиції східно і західнохристиянського світів на етапах раннього і розвинутого Середньовіччя, властиво – існування впродовж окресленого часу різних канонічних систем (кількісно-структурних моделей) іконографії святого, невідворотно підводить до питання про їх чинники. Зокрема, А. Войтенко, дошукуючись таких у руслі аналізу образотворчої практики коптських монастирів VII–VIII – середини XХ ст. з Нижнього Єгипту, дійшов висновку про безпосередню залежність різних типів іконографії фіваїдського пустельника від відмінних описів зовнішності у повній і скороченій (короткій) редакціях тексту “Житія апи Онофріуса анахорета”, що його, начебто, уклав преподобний Пафнутій (Єгипетський). При цьому автор – вслід за попередниками – керувався загальним постулатом про тексти церковної літератури як першоджерела християнської іконографії Середньовіччя, зокрема, агіографічні тексти як “изначальную” основу “для создания образа святого в христианском искусстве”.

На думку дослідників, спроба пов’язати з текстом версії “Житія…” святого ще й іконописний тип раніших аналогів київському зображенню, сприймається відвертою надінтерпретацією.

Прп. Онуфрій Великий; Балкани. Сербія. Поч; XIV

Скульптура Святого Онуфрія (скульптор С.Стажевський) 1768 р. Львів Собор св. Юра

У Львові Онуфрій чомусь вже, в повністю новому, західному стилі, відтвореному відповідно до відосно нової легенди, в якій окрім фінікової пальми, з’являються леви, а згодом ще й скіпетр з короною, що є символами влади.

Облишивши запитання: “А що там, унизу, забула мозаїка з жіночим ликом?”, коротко відтворимо життя Онуфрія,(грец. Ονούφριος з єгипетського «Онн-нфр» той, хто завжди добрий, пом. 400, Єгипет), хоча , насправді, можливо, від Ὀνουφις (Онуфіс), давньогрецьк. адаптації давньоєгип. wnn-nfr – “залишається досконалим, залишається добрим”, імені одного зі священних биків, втілення Осіріса.

Саме тільки слово “піраміда”, наприклад, походить від слів Piramis або Piramidos,що дослівно перекладається як “вогонь всередині” і відповідає давньоєгипетському Пер-Нетер, що вважається грецькою основою для цього слова, перекладом, тобто частина Нетер, яка означає слово “енергія”, або “природа”, від якого й пішло слово “nature”, повинно було б вказувати на вогняну природу бороди в новоспеченого Онуфрія, про що вже свідчить “факт” з його деталізованого житія, що починається саме з історії про те, що той начебто був сином перського царя , що правив приблизно в 320 рр. Батько-цар за вказівкою демона що з’явився йому під виглядом мандрівника і сказав: “Цар, дружина твоя народить сина, але не від тебе, а від одного з твоїх слуг. Якщо тобі завгодно буде упевнитися, що я говорю правду, накажи кинути новонародженого у вогонь, і, якщо я говорю неправду, то Бог збереже його неушкодженим “, кинув новонароджене дитя у вогонь. Сталося диво: дитина простягнула руки до неба, як би благаючи Творця про порятунок, і полум’я, розділившись на дві сторони, залишили дитину неушкодженою. Тим часом батькові з’явився ангел Божий і, викривши його в нерозважливій довірі до наклепів диявольських.

Однак, тогочасні перські царі, як відомо були дуже жорстокими, й недолюблювали і переслідували християн так само, як це робили в ті часи й римляни. До того ж підтверджень цим подіям зі сторони перського царя того періоду, звичайно немає.

У християнському світі слово «відлюдник» означає те ж, що і «анахорет» (або Єреміт – з грецького ἐρημίτης (erēmitēs)), хоча спочатку ці два поняття відрізнялися відповідно до місця проживання відлюдника – анахорет жив в келії при храмі або поблизу від людського житла, а пустельник-єреміт йшов далеко від цивілізації. Відлюдництво в християнстві відомо з III століття і було пов’язане як з переслідуваннями першохристиян з боку римських імператорів, так і з християнською ідеєю гріховності світу і рятівною відмовою від його спокус.

Щодо аналогічних скульптур святого Онуфрія варто зазначити скульптуру в ніші будинку XVIII ст. за адресою вул. Краківська, 7 у Львові – тут святий стоїть з складеними в молитві руками, навколо нього: лев, череп, корона та пальмове дерево позаду.

Що ж, життя Святого, згідно з Панфутієм, розповідає нам про те, що довгий час, у пустелі, той харчувався овочами, яких дуже важко можна було знайти, а потім коли він переніс терпеливо та з вірою напади демонів та коли його серце утвердилося, Божим провидінням виросла біля його келії пальма, яка дала багато фініків і близько стало текти джерело води.

Cаме скульптура на Краківській в ніші, що символізує печеру де, обабіч безліч атрибутів, характерних для католицького бачення св. Онуфрія — зокрема, фінік їстівн́ий (Phoenix dactylifera), за спиною монаха, згідно з легендою, зображає тут бороданя з вогняною бородою, як фенікса, адже

Фенікс з рукопису Аберденського бестіарія.

за тлумаченням Отців Церкви «знаменням Сина Людського», що має з’явитися на небесах в кінці часів, буде хрест, на якому прийняв смерть Ісус. Чи не саме той це хрест, зі зробленим за наказом Пілата написом INRI, таємним знаком Спасителя? Зазвичай ці чотири букви тлумачать як «Iesus Nazaræus Rex Iudæorum »- Ісус Назарянин Цар Юдейський. Але є ще й внутрішнє, езотеричне, їх пояснення – «Igne Natura Renovatur Integra» – Вогнем Єство Оновлюється Цілком. Старі алхіміки не без підстави позначали свою піч, піч (creuset, по-старому croiset – Е.К .; chêne creux або chêne creuset – дуплистий дуб, voie creusée – хресна дорога й також Велике Діяння – перекл.) графічним знаком хреста, знаменням вогняного очищення матерії, про який сказано в Святому Письмі як про Останній Суд, яке відділяє добрих від лукавих тим же вогненним шляхом, яким золото відділяється від нечистих металів.

У християнському світі фенікс означає тріумф вічного життя, воскресіння, віру, постійність; це символ Христа. У ранньому християнстві фенікс постійно зустрічається на погребальних плитах: тут його значення — перемога над смертю, воскресіння з мертвих.

Античні автори (Геродот, Овідій та інші) дають нам про нього різноманітні свідоцтва. За однією версією, фенікс, передбачаючи свій кінець, спалює себе в гнізді, наповненому ароматичними травами, але одразу ж з попелу народжується новий фенікс. За другою — він помирає, вдихаючи аромати трав, а з його сім’я народжується новий птах, який переносить тіло свого батька до Єгипту, де його спалюють жерці сонця.

Sol – Сонце. Алхімія. De Sphaera – Biblioteca Estense lat209.png

Церква св. Онуфрія при монастирі у Львові

Онуфріївський монастир у Львові, до речі зазнав значних втрат від великої пожежі Краківського передмістя 1623 року, в 1655 р., під час турецької облоги 1672 р.

До сих пір точаться суперечки серед різного роду істориків не тільки щодо дати його заснування, а й щодо того, хто був першим друкарем на цих теренах, що зокрема стосується й всієї України.

Львівський дослідник Володимир Вуйцик припускав, що церква святого Онуфрія у Львові, спочатку була дерев’яною і згодом згоріла та була відбудована в 1550 році. Саме тому, над головним вхідним порталом церкви розміщено дату 1518.

Однак дослідження 1993 року, показали, що кладка з коленого каменю, збережена аж до вінцевого карнизу основної нави, має давніше походження. За новою версією 1550 року скоріш за все проведено лише реконструкцію, під час якої збоку прибудовано другий храм (св. Трійці).

У 1460 і 1463 роках львівський міщанин Степан Дропан зробив пожертвування на монастир (дата певний час вважалась датою заснування)

За дослідженнями українських та закордонних учених, у середині XV ст. у Львові працювала друкарня Степана Дропана, заможного львівського міщанина, який, судячи з архівних документів, подарував згодом цю друкарню Свято-Онуфріївському монастирю. Свого часу друкарня потрапила до Степана Дропана завдяки його тестю — Яну Зоммерштайну, пам’ять про котрого залишилася у львів’ян дещо трансформованими назвами — передмістя Замарстинів і Замарстинівської вулиці.

Ці факти надають науковцям підстави вважати, що українське друкарство почалося у Львові в 15 столітті і мало витоки з тогочасних німецьких князівств, а не з Московії 16 століття, як на тому наполягають науковці Росії.

Саме до монастиря Св. Онуфрія через 112 років, у 1572 р., приїхав Іван Федорович, щоби відродити друкарство в місті. Про це, зокрема, свідчать слова з післямови «Апостола» (1574), викарбувані також на надгробку Федоровича.

головний вхід у церкву св. Онуфрія у Львові (вул. Б. Хмельницького)

святий Антоній Великий (святий Антоній Єгипетський, пустельник – єреміт та ін.) вважається першим християнським відлюдником. Він був улюбленим образом для художників споконвіку. На цій гравюрі Альбрехт Дюрер зіткнувся зі своїм хрестом та біблією сам на сам на тлі міського світського світу, який він залишив за спиною. Формально, концепція монаха, що відбивається від натовпу міста, свідчить про те, що відлюдник – людина котра досліджує внутрішній світ і відкриває щось нове для себе.

Далі буде.

автор :ОСТАП ХМАРНИЙ

+Львівські фото

Джерела:

Tags: Єгипет, єреміти, іконографія, історія, алхімія, відлюдник, Галичина, життя святих, журнал, захід, католицизм, Київ, Константинополь, Львів, монастир, монахи, Онуфрій, Оселедець, Остап Хмарний, пустельник, символіка, схід, таємниці, Україна, фото, цікаве

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
						1
2	3	4	5	6	7	8
9	10	11	12	13	14	15
16	17	18	19	20	21	22
23	24	25	26	27	28	29
30	31

Львівські портали єгипетського відлюдника

Залишити відповідь Скасувати коментар

Недавні записи