Срібна троянда

Коли турбулентність в літаку вщухла, я ще краєм ока оглянув розгорнутий журнал, на колінах у попутниці, де, польською, красувався заголовок “Piękne katastrofe” зі статтею про кризу середнього віку від відомої акторки, що зіграла колись вампірку в якійсь романтичній драмі — всі мої параноїдальні страхи нарешті розвіялись. Тоді жінка збоку простягнула мені сріблясту троянду.

Ернст Непо (Австрія, 1895-1971)Срібна троянда, 1949 рікГрафіт на чорному папері, 41 х 30 см

Вона наче хотіла спитати, чи підвіска належить мені, та коли я визнав що ні, вирішила віддати її мені, мовляв, тепер, якщо хочу, нехай буде моєю.

Незвична мить надовго закарбувалась у моїй пам’яті, адже нагадала про те, що всі мої думки до того були недаремними.

Що все у всесвіті тісно взаємопов’язане, а помислити собі випадковість означало визнати свою тупість і безпорадність у ньому.

Маленька пригода, яка трапилася зі мною на шляху до країни античних богів, надихнула мене на подальші пошуки.

Мені й раніше було відомо про те, що троянда споконвіків мала сакральне значення, але я не прикладав жодних зусиль, щоб дізнатися про символ щось більше.

Остап Хмарний