“Піренейські історії” Миколи Сиска
Тема заробітчанства українців розкрита, перш за все, в жіночій ліриці. Поезія, що переповнена тугою за батьківщиною та правдою про скрутні години представлена в сучасній українській літературі доволі широко.
Однак, чоловіча проза на цю тему трапляється зовсім рідко, приміром, — на сторінках книжки Миколи Сиска “Піренейські історії”, що нещодавно вийшла у світ завдяки видавництву “Сполом”.
Зрештою, емігранти-заробітчани, здавалося, мали б прагнути зреалізуватися закордоном і в своїй манері письма бути якомога ближчими до читача.
Важко описати реалії, до того ж потрібна неабияка сміливість щоб висвітлити всі нелегальні стежки до кращого життя, видавши таку книжку саме в Україні, для українців.
Автор наважився на такий вагомий крок, самовіддано переповідаючи вам історію реальних подій у вигляді пригодницького трилеру.
До того ж у повісті дві сюжетні лінії, що об’єднують Східне та Західне. Головні герої, що з Львівської області, що й з Донбасу — опиняються в однакових життєвих обставинах.
Не злидні але й не пречудове життя на рідній неньці спонукали їх шукати чогось кращого, десь там, на Піренейському півострові.
Горе-заробітчани пройшли крізь перипетії, які для кожного з них закінчилися по-різному. Для читача вони будуть безцінними, адже він має шанс дізнатися про реалії які краще пережити на сторінках повісті, аніж наяву.
Остап Хмарний
(автор анотації)