Пірати львівського моря
Свобода, рівність, братерство (фр. Liberté, Égalité, Fraternité) – національний девіз Французької Республіки та Республіки Гаїті – девіз, що бере свій початок з часів Великої французької революції.
Перформанс — не революція. Економіст михайло Хазін писав: “якщо процес неможливо зупинити – його потрібно очолити”.. Революція гідності починається в головах.
“Після перших кривавих днів французької революції можна було спостерігати в госпіталях людей, які були розчаровані своєю участю в ній. Вони не думали, що буде кровопролиття. Один нещасний, вмираючи в агонії, вигукнув: “О боже, о Боже, чи варто було переносити такі страждання за нещасних дванадцять франків?” І дійсно, в його кишені було рівно дванадцять франків, такі ж суми були виявлені і у багатьох інших повстанців.
Минуло понад 200 років після Французької революції, але методи їх проведення залишилися тими ж. На початку 1990-х років організаторами різних мітингів і акцій протесту в Україні платили від 10 до 30 доларів, а під час “помаранчевої революції” 2004 року і після неї платили від 20 до 500 доларів. Гроші і ще раз гроші роблять революції” ( директор Книжкової палати України Микола Іванович Сенченко).
Навіть французький психолог Гюстав Лебон, у своїй книзі “Психологія народів і мас”, чітко дає зрозуміти: “Формули, зодягнені в слова, позбавляють натовп від необхідності думати. Формули незмінні, але слова, в які вони укладені, повинні відповідати часу. Найжахливіші речі, названі милозвучними словами (братерство, рівність, демократія), приймаються з благоговінням”!.
Нещодавно, а саме: 24 березня, а також 18 травня у Львові пройшов ряд “підпільних” акцій протесту, спрямованих проти діючої корумпованої влади у Львові в тому числі і в Києві. На стінах львівських будівель можна побачити трафаретні малюнки з лозунгами проти капіталізму, зі звинуваченнями на адресу політиків, можновладців та бізнесменів, вночі магазини “Рошен” закидали сміттям яке супроводжували вибухи піротехніки та таблички типу “Поверни Вк”, “Прибери сміття”, усілякі плакати, зі звинуваченнями на адресу мера міста у центрі, — і все це за підписом “Пірати”.
В інтернеті відео з бойкотом магазинів “Рошен” розміщені на каналі під назвою “Пірати” і всюди зринає їх знак – череп над схрещеними шаблями. Що це? Багатообіцяюча назва і символ у наших “Піратів”, які в соціальних мережах розповсюджують ідеї соціалізму, анархії, так званої “рівності” та ліберального “братерства”.
Вочевидь таку символіку й назву вибрано не випадково. Адже здійснювати провокації можуть тільки впевнені в собі люди, крім того, що вони вже знайшли підтримку в багатьох. Проте потрібно бути наївним, щоб думати, наче вийшовши на вулицю і кинувши пару коктейлів Молотова можливо змінити устрій, який панує в усьому світі.
Перші козаки запорожці не протестували на вулицях Варшави чи Кракова, Москви, Петербургу чи Києва. Вони організували свою власну державу не на Банковій, а за порогами Хортиці.
Про що це може свідчити?
Переглянувши кілька сторінок адміністраторів таких груп, як: “Пірати” та споріднених з нею (через репости та посилання) у ВК, очевидний висновок щодо того, “звідки ростуть ноги” у цих активістів напрошується сам собою, — це звичайнісінькі “антифа”, “ліві”, одним словом рух, що дотримується ліберальних поглядів.
масонські символи: “Sons of light”– “сини світла”
В таких ситуаціях завжди доречно озирнутися назад у минуле — це слід зробити для того, щоб запобігти кровопролиттю та жертвам.Тоді вкотре можна пересвідчитися у тому, що історія циклічна.
1848 року Львовом пронеслося бурхливе продовження французької “Весни Народів”, прибічники якої, як ми знаємо, відстоювали ліберальні цінності.
Пожежа у львівській ратуші після бомбардувань 2 листопада 1848 року. Літографія Й. Ріделя Фото: Іторія Львова. Том 2. Львів, 2007
Ось що пише про ті події сучасник, член таємного товариства “Карбонаріїв Галичини”, письменник і громадський діяч, Людвік Яблоновський:
Людвік Яблоновський
“Тисячі перлися до підпису, хоч заледве сотий знав чого, — але кожен був би радо підписав хоч присуд смерті для себе, аби лишень уперше в житті скористатися з громадянського права. Ще кількома тижнями перед тим такий намір грозив шибеницею, тепер же, перед лицем європейської революції, виглядав винятково лагідним. Все було в адресі до цісаря – вимагання автономії, польської школи, судів, влади, знесення цензури, амністії політичних в”язнів”
І наостанок…
Джерела:
Гюстав Лебон “Психологія народів і мас”
Сенченко Н.І. “Невидима змова проти людства”
Вк