Загадки оперного сфінкса
А чи викликає здивування у вас, зовнішній вигляд сфінкса у скульптурній композиції фронтону львівського оперного театру?
Чоловіче обличчя у немесі виглядало б звично для фараона, та м’язистий торс прикрашають жіночі груди. Чому скульптор, Антон Попель, вдався саме до такої алегорії, адже він міг зобразити фігуру жіночнішою.
Те, що сцена «Радощі та страждання життя» на фасаді Львівського оперного театру ім. С.Крушельницької, начебто дає підстави для трактування її двояко, залишає питання відкритим.
Про них розповідає юнакові старий мудрець, зображений сидячим на сфінксі. Праворуч радощі: пари, що бенкетують, пантера, яку приручили; ліворуч – страждання: викрадення дівчини, смерть на полі битви.
Вочевидь А. Попель був утаємниченим в альтернативні доктрини та погляди, що стосувались єгиптології, адже в ті часи вона була на піку своєї популярності як наука, й не тільки тому.
Підтвердженням його знань є також причетність до будівництва багатьох не менш загадкових будівель Львова, про що в Оселедці вже згадувалось тут, зокрема, львівської статуї “Свободи” тут.
Своє уявлення про суспільний устрій давнього Єгипту, людство сформувало на основі грецького перекладу розетського каменю та зі свідчень самих греків, наприклад Геродота.
Саме Геродот створив міф про будівництво єгипетських пірамід рабами, тоді як самі сучасні єгиптологи вже давно визнали:
” в записах грецького історика Геродота ми й справді знаходимо суміш фактів та вигадок”(Марк Лейнер).
Єгипетські жерці могли приховати від греків істину бодай тільки тому, що єгиптяни вважали греків “варварами”, які не знають і не цінять ні власної історії, ані давньої історії, до того ж частина вчень та традицій в Єгипті, передавалася тільки втаємниченим.
Геродот, якого часто називають “батьком історії” записав свої враження про те, що йому, як припускають, розповіли єгипетські жерці. Причому він писав їх покладаючись на своє сприйняття, світогляд давнього грека, а це були патріархальні погляди. В патріархальних культурах, як правило, особлива увага звертається на чоловічу лінію спадкоємності, коли правитель передає владу і власність своєму спадкоємцю чоловічої статі.
Деякі масонські автори стверджують, що Єгипет впродовж всієї своєї історії залишався матріархальною державою, а спадок переходив по жіночій лінії, тобто владу і власність після матері успадковувала дочка. Геродот, дивлячись на Єгипет крізь призму патріархальних уявлень, не звернув уваги на це явище, вважаючи апріорі, що в цьому питанні, Єгипет був точно таким, як Греція, тобто в ньому керували чоловіки.
Однак чиє обличчя зображає сфінкс — невідомо, зрештою відомо про натурщицю “Глорії” з золотою пальмовою гілкою, над ним, але про це вже згодом.
Остап Хмарний