∞
“Абракас з єврейської, означає, зле начало, або отець зла, Аб-ра-хад-аб-ра — означає ще й єдиний отець зла, або єдине зле начало. Вираз, який вважався священним у давніх єретиків Василідіан, що подібно до Маніхейців визнавали два начала всіх речей — добре і зле, представлені змією “… Антуан Августин Калмет, О.С.Б., французький монах-бенедиктинець у “Трактаті про явлення духів і про вампірів чи упирів Угорщини, Моравії та ін.”
” Traité sur les apparitions des esprits et sur les vampires ou les revenans de Hongrie, de Moravie тощо “(1746-1751).
В гностицизмі Абраксас — той хто знімає маски, і робить приховане явним. В містиці, призив Абраксаса, допомагає побачити речі такими якими вони є насправді, а не якими хочуть здаватись.
Числова сила букв, що утворюють слово “Абраксас”, дорівнює 365.
Формально ім’я складено з семи грецьких букв (а магічне число 7 символізує загальну ідею Всесвіту).
Сума числових значень назв грецького слова «Абраксас» букв (А – 1, b – 2, r – 100, a – 1, x – 60, a – 1, s – 200) складає 365 – число днів у році («сукупність світового часу »), а також число гностичних небес («сукупність світового простору ») і відповідних цим небесам еонів (« сукупність духовного простору »), циклу божественної дії.
«Обраний вождь» ордену друїдів, заснованого Джоном Толандом у 1717 році, що був попередником відомого герметичного ордену «Золота зоря», Годфрі Гіґґінс, у своїй книзі “Кельтські Друїди” доводить, що ім’я перського бога Мітри при подібному аналізі дає те ж саме число.
Королівська, каста жреців, спочатку відома в індоєвропейській мові як Арья: “раса мудреців”, яку латинською мовою називали “nobilis”, що походить від грецького кореня ґно (gno), та означає «знати», й утворило — гнозис (“знання”).
Пращурами персів були арійці, які 3,5-4 тисячі років тому заселили територію сучасного Близького Сходу. Сучасно назва країни Іран дослівно означає «країна аріїв».
До іранської групи індоєвропейської мовної сім’ї належали й скіфи. Згідно зі словником В. І. Абаєва, давньоскіфське слово абра — означає небо.
Абаєв опирався в своїх припущеннях на мову священної зороастрійсьої книги Авеста, де збереглося слово awra — «хмара», а в давньоіндійській мові те саме слово вимовлялося абхра. Крім того, осетини мають слово arv, що означає «небо». Як доказ того, що скіфи вживали слово abra, Абаєв наводить кілька імен, відомих з грецьких епіграфічних джерел — Αβραγος і Αβροαγος, що неодноразово трапляються в написах Ольвії.
Кас, за тим же словником, означає — дивитися.