Чарівна Хемера

попередній розділ

У стародавніх космогоніях день був проявом божественної субстанції богині світанку, що відкривала двері до раю, у греків  —  Хемерою. Одну із таких еманацій я розгледів у своїй напарниці та подрузі з якою ми монтували документальний фільм про місця сили Західної України, задля чого я й відвідував Невицьке. Я познайомився з нею, ще коли навчався у  будівлі зі сфінксом.

Корпус факультету журналістики Львівського Національного Університету ім. Івана Франка

Ми домовилися про зустріч неподалік, у кафе з багатозначною назвою “Кавовий Рай” і коли я зайшов у кав’ярню та взяв собі чашку гіркої арабіки із зерен родом з Центральної Америки, струнка блондинка в шубі кольору небесної блакиті привіталась зі мною в ту ж саму мить. Її кулон у вигляді срібної лапи дракона що тримала перлину давно не давав мені спокою, але я ніяк не наважувався розпитати в неї про нього.

— Ти справжня Валькірія!,  — зробив комплімент Марині.

—  Давай без магічного сюрреалізму.

—  Що ж,  — я зітхнув, а подруга підхопила:

—  Що у нас є?

Я розповів їй про свої польові дослідження, поки та брала каву із сирником.

—  Скинь шубу, весна ж надворі!

—  Але до літа ще далеченько,  — дорікнула Хемера, та все ж зняла шубу сівши за столик.

— На правому березі річки Уж колись було поселення білих хорватів, яких завоювали угорці свого часу, й на місці їх давньої дерев’яної фортеці спорудили свій замок.

Марина була родом з Ужгороду, де ми з нею й бачилися напередодні востаннє.

— Деякі праслов’янські племена Закарпаття об’єднує обряд трупоспалення, якщо говорити про археологію… Довідайся більше про Дракулу. Саме в творі Брема Стокера криється щось іще.

Я відпив кави і, задумавшись, відповів:

— А ти маєш рацію. Він жив і творив у товаристві провідних світочів розенкрейцерського таємного Ордену Золотої Зорі, з якого свого часу вийшла плеяда видатних майстрів алегорій та іносказань.

—  Як сказано,  — позловтішалась вона, моїм намаганням здаватися якомога серйознішим,  — Що ж до згаслих вулканів,  нещодавно дізналась, що згідно зі східними авраамічними міфами в місцях падіння грішних янголів у допотопні часи були споруджені так звані Вежі Шайтана. Згідно з мусульманською традицією містицизму суфіїв, вони слугували місцями сили для найстрашніших чорних магів ще з часів Давнього Єгипту.

Марина ввімкнула телефон і почала там щось шукати.

— В Нью Йорк Таймз написали, що археолог з Австралії, дивись ,  — вона показала мені статтю на екрані, й дала телефон,  — натрапив на дивні утворення схожі на культові споруди поміж застиглою лавою давно згаслих вулканів, які він помітив  з висоти пташиного польоту.

Переглянувши  ілюстрації та статтю досліджень про Вежі Шайтана та фортеці серед лавових розводів, що у масштабі супутникової зйомки нагадували ту ж кавову гущу, яку щойно тримав у руках, я вирішив поворожити з Мариною, і перевернув чашку. Згодом на стінках вже проступали обриси шумерського сфінкса.

Остап Хмарний

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *