БЕЗОДНЯ ПРОСВІТЛЕННЯ

Природних ресурсів і дешевої робочої сили в Індії у достатку. Жителі цієї країни, здебільшого, — одні з найбідніших у світі. Страждають від голоду, хвороб й злиднів. Наркотики продаються на базарах, а люди постійно перебувають у стані апатії — тому, що місцева релігія навчила їх абстрагуватись від світу.

Сер Відьядхар Сураджпрасад Найпол (Photograph of Nobel Laureate V. S. Naipaul, speaking in Dhaka, Bangladesh)

Сер Відьядхар Сураджпрасад Найпол — тринідадський та британський письменник індійського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури за 2001 рік, називає цю цивілізацію, такою, що вражена множинністю віросповідань. Індуїзм — складна і сповнена протирічь релігія, що спирається на культ просвітлених гуру. Тут стільки течій і поклоняються такій кількості богів, що всіх у цій статті важко буде навіть  достеменно правильно і повністю перечислити. Обожествляють природу й жіноче начало. Вважають, що первинним божеством була богиня — жінка. В наш час її вшановують в багатьох різних формах: як матір Індії, у вигляді карти, як матір Землі, у вигляді корови, у якої навіть сеча вважається святою; як богиню Калі — богиню смерті й руйнації, яка вимагає кривавих жертв, а також як священну ріку Ганг — найдовшу ріку в країні, і мільйони паломників поспішають до її берегів, щоб очиститись. У води цієї водойми також занурюють мільйони трупів, що не заважає вірі людей, в цілющу силу Гангу.

Як дивно, що сучасні люди Заходу, шукають надію в упередженнях індуїзму.

Релігія, яка сьогодні майже зруйнувала Індію, проникає до Західної цивілізації. Трактування індуїзму як системи знань, відкрило йому доступ до нашого розуму.

В науці, медицині, ЗМІ, політиці — індуїзм найбільш привабливий, коли він одягнений в маску християнської термінології. Цій релігії вдалося представити себе у вигляді останнього осередку християнства. Тисячі західних паломників прибувають в Індію в пошуках просвітлення. Деякі навіть не повертаються.

Однак, дуже часто вони стають жертвами божевілля тих самих гуру, які повинні були дати їм спасіння душі.

” У сучасному світі більшість людей перебуває в зовнішньому “тепер”, яке пічкає  їх мертвим знанням — нагромадженням спотворених і незв’язаних фактів, думок і спекуляцій. Знання стало предметом торгівлі, пальним, яке ми спалюємо на швидкісному шоссе інформаційного ринку. Cимволи, що живуть в нашій внутрішній реальності, не просто відображають предмети зовнішнього світу — вони є суть прояв   цих зовнішніх предметів у вашому внутрішньому світі. Якщо ви не маєте всередині живих символів, то яким  би ви активним не здавалися зовні, всередині ви будете мертвими… Сучасний світ перебуває в глибокій агонії, яку можна назвати  “синдромом втрати символа”. Поняття “святості” практично зчезло з масового світосприйняття, для якого все тепер стало в більшій або меншій мірі світським”, — пише Роберт Свобода, дипломований лікар аюрведи, про “Занепад західного міфу”.

Водночас, як вважають гуру, провідні ідеологи сучасного індуїзму: ученики не повині обмежуватись вшануванням їхньої божественної честі, а також повинні віддати наставнику всі свої матеріальні блага.

Більшість індуїстських вчителів, які переїхали в Америку чи Європу — непомірно багаті. В основному, їх всіх цікавлять “білі” люди, тому що від них вони можуть отримати більше ніж від індусів.

“Організація Трансцедентальної Медитації володіє земельними ділянками по всьому світі. Неймовірно дорогими готелями в Швейцарії, корпусами університетів у Центральній Європі, навчальними закладами на Сході, і на Західному побережжі Америки. Гуру їв із тринадцяти срібних посудин, по 6 разів на день, спав у комфортабельному ліжку, їздив на “мерседесі” — пояснюючи це тим, що він не привязаний до цих благ, і це дає йому право користуватися ними” — коментує колишній співробітник цієї організації.

Махаріши стверджує: “Гроші приходять до мене трансцеднтальним шляхом”

“Гроші для нас на останньому місці — все інше важливіше” — каже послідовниця індуїстського гуру.

Справді — просвітлені наставники мають дати ученику короткий шлях до істини й порятунку душі.

Сотні гуру неймовірно збагачуються завдяки пожертвуванням, які звільнені від оподаткування. Прибутковою справою також є продаж сувенірів з портретами. Учителям належать розкішні маєтки, що охороняються озброєнною до зубів охороною. У них готелі “люкс”, власні приватні літаки, вертольоти. У випадку з гуру Раджніш (Ошо) — це також і колекція Роллс-ройсів.

“Що поганого в Роллс-Ройсах? Адже в США панує капіталізм. Ми живемо у злагоді з цією системою. Всі придираються до Роллс-Ройсів, а я завжди відповідаю: це мислення комуністів” — репліка однієї із послідовниць Ошо.

Лицемірність гуру взагалі диявольська: вони критикують матеріалізм, підприємливість Заходу в своїх науках, роблять акцент на духовному началі, тим часом, як їхні організації прикривають наркоторгівлю та проституцію, — є безліч свідчень цього.

За прикладами не треба далеко бігти. Ось, наприклад, що ви знаєте про всесітньо відомого політичного діяча Ганді, окрім розпіарених в ЗМІ інсценізацій, та голівудського біографічного, мабуть більш художнього, аніж документалього фільму?

У своїй новій книзі “Великий дух: Махатма Ганді і його боротьба за Індію” (Great Soul: Mahatma Gandhi And His Struggle With India) колишній виконавчий редактор “Нью-Йорк Таймс” Йосиф Лелівелд розповідає про маловідомі факти з життя одного з видатних діячів боротьби за незалежність Індії.
Зокрема, він пише, що Ганді був бісексуалом. Мав сексуальний зв’язок з німецько-єврейським архітектором і культуристом Германом Карлленбахом. Автор стверджує, роман між духовним лідером і євреєм Карлленбахом зав’язався в 1908 році. Два роки чоловіки разом жили в будинку, спроектованому Карлленбахом, в північному передмісті Йоганнесбурга.
В одному з листів, Ганді пише Герману про те, що його портрет стоїть у нього на каміні в спальні, прямо навпроти ліжка. Він також додає, що вазелін і вата служать йому “постійним нагадуванням” про нього. В іншому листі він вимагає від свого адресата обіцянки, що той “більше ніколи не буде дивитися з пожадливістю на жінок”.
Також автор пише, що Ганді дотримувався расистських поглядів. Відкрито висловлював їх щодо негрів Південної Африки під час перебування в цій країні.
В цілому, в книзі Ганді характеризується як “сексуальний збоченець, расист, політично некомпетентний фанатик, який сповідує свою любов до людства, як поняття, а на ділі нехтує окремо взятими людьми як особистостями.

Ось витяг із книги, в якій детально описується експеримент Ганді з сексом та жінками:

“Ганді встановив ашрам, в якому він розпочав свої перші “експерименти” з сексом. Хлопчики та дівчата мали купатися і спати разом, шалено, але були покарані за будь-які сексуальні розмови. Крім того, він розділив чоловіків і жінок. Ганді також порадив, що чоловіки не повинні бути одноосібними з їхніми дружинами, і, коли вони почуваються пристрастно, повинні пройти холодну ванну”.

Найбільша небезпека індуїзму і Східних течій релігій в їх синкретизмі й релятивізмі. Філософія індуїзму вчить, що немає жодної різниці між добром і злом, й тоді найлукавішим виявляється те, що все це замасковано під духовний розвиток.

Наприклад, в Індії прийнято ігнорувати страждання й усілякі нестачі. Якщо ти вирішиш дати бідному грошей, ти втрутишся в його карму й кастову ієрархію.

Що ж, якщо говорити про так звані “живі символи” індуїзму, то на поверхні вони безневинні, навідміну від свого глибинного змісту.

Далі буде…

 

 

Про це та багато чого іншого читайте в наступній статті “Оселедця”,

Остап Хмарний

 

Джерела:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *